Доктор Даниїл Ґаладза провів лекцію на тему «Церковний спів між Києвом і Галичиною. Історія, джерела та сучасні проблеми»

Доктор Даниїл Ґаладза провів лекцію на тему «Церковний спів між Києвом і Галичиною. Історія, джерела та сучасні проблеми»
Червень 08 09:34 2018 коментарів 2269 переглядів

Вчора, 7 червня, наш семінарійний храм став місцем обговорення дуже актуальних питань, що стосуються різних традицій церковного співу. Доктор Даниїл Ґаладза провів лекцію на тему «Церковний спів між Києвом і Галичиною. Історія, джерела та сучасні проблеми». Лекція почалася з питання про те, чи потрібно взагалі зберігати ці пісенні традиції. Звернувшись до роздумів блаженного Омеліяна Ковча, доктор Ґаладза звернув нашу увагу на образ традицій греко-католицького церковного співу, як перлини, яку корисніше було б очистити від бруду і відновити, ніж просто відмовитися від неї і викинути. Крім того, без використання пісень при читанні церковних текстів речитативом богослужіння ризикують опинитися музично монотонними. Ми мали можливість дізнатися про різні традиції церковного співу Греко-Католицької та Православної Церкви в XVIII-XXI століттях, вживу познайомитися з ірмологіоном Львівського видання 1700 року, що належить до традиції ставропігії. Також дізналися про парафіяльну традицію, особливості репертуару катедрального хору собору св. Юра початку XX століття, церковний спів Василіан. За словами митрополита Андрея Шептицького (записаними в спеціальному декреті «Про церковний спів») богослужбові піснеспіви не тільки служать доповненням євангельської проповіді, а й вчать тому, чому в проповіді складно навчити – безпосередньо вчать молитви.

Лекція супроводжувалася відео- й аудіозаписами, за допомогою яких можна було почути виконання богослужбових співів. На завершення лекції було поставлено питання: «Що ж робити з тим багатством традицій церковного співу, які у нас є, чи відроджувати їх? І як саме їх відроджувати?». Це серйозне питання залишається відкритим і чекає активних служителів Церкви, які допоможуть їй відновити розсіяне часом гонінь багатство традицій церковного співу. Таким чином, у Церкві стане можливий повноцінний вираз краси соборної молитви для прославлення Бога. А чи станеться це, залежить від готовності працювати і прикладати зусилля для цього кожного з нас – живих каменів Христової Церкви.

Сердечно дякуємо доктору Даниїлу Ґаладзі за насичену, глибоку лекцію, а також за її цікаву подачу, яка зуміла зацікавити вже дещо стривожених початком сесії і втомлених насиченим днем братів-семінаристів.

бр. Єгор Мартинов, І курс