Семінаристи послужили на IV благодійному таборі СУМ «Творці майбутнього»

Семінаристи послужили на IV благодійному таборі СУМ «Творці майбутнього»
Серпень 16 16:00 2018 коментарів 2111 переглядів

З 30 липня по 11 серпня 2018 р. Б. на Чернігівщині СУМ проводила IV-й благодійний табір «Творці майбутнього». Уже 4 рік поспіль брати Київської Трьохсвятительської духовної семінарії беруть у ньому участь. Цікаво, що гаслом СУМ є «Бог і Україна», а тому духовенство УГКЦ активно долучається до діяльності організації.

Діяльність табору проходила під гаслом блаженнішого патріарха Любомира Гузара «Ціль свободи – творити добро». Впродовж двох тижнів організатори табору намагалися навчити дітей творити, бути сміливими, долати власні страхи, комплекси та ставати вільними для творення добра.

Учасниками табору були діти бійців АТО, а також діти із лінії розмежування. Діти з різних куточків України: Львів, Калуш, Дніпро, Щастя, Краматорськ, Миколаїв, Київ, Кагарлик, Чернігів тощо. Цих дітей у більшій чи меншій мірі торкнулася війна на Сході України. Хтось більше, а хтось менше пережив чи досі переживає її, адже війна на Сході України досі триває.

На сумівському благодійному таборі діти мали можливість повірити у себе. Їм дали можливість стати творцями свого майбутнього. Над цим працювала команда волонтерів, педагогів та психологів із різних куточків України, серед яких також були переселенці. Також на таборі був присутній люблений дітьми собака Рікі – каністерапевт, який завжди був до диспозиції юнацтва. Програма табору була дуже насиченою: гутірки (тематичні заняття) з історії України, природних, культурних, інтелектуальних багатств України; майстер-класи з виготовлення паперу, ліплення посуду з глини, арт-скрайбінг; багато цікавих гостей, серед яких молоді політики Чернігівщини; подорожі історичними місцями Чернігівщини, сплави по Десні, а також щоденні катехизації.

На таборі діти мали можливість, хоча б на 2 тижні, забути про ті труднощі, які на них чекали вдома і наповнитися добром, любов'ю, миром, радістю та іншими позитивними враженнями. Вони тут отримали не лише нові знання, але й нові знайомства та друзів.

Важливо сказати, що організаторам табору не були байдужі діти, вони піклувалися про них як про своїх власних дітей, намагалися дати їм все, що лиш тільки можливо дати за 2 тижні. Думаю, що більше скажуть фотографії.

Дякую Богу та організаторам табору за таку прекрасну нагоду бути учасником табору, торкнутися сердець цих дітей, почути, відчути та зрозуміти їх. Це – прекрасний досвід. Водночас прошу і про молитву за майбутнє цих та багатьох інших дітей, що страждають від війни на Сході України.

бр. Тарас Микитич, IV курс КТДС